Сайт

Івашковецького ЗЗСО

І-ІІІ ступенів

герб школи
ЛАСКАВО ПРОСИМО
 
Головна » Прозорість та інформаційна відкритість » освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою

освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою

 

 

 

 СХВАЛЕНО                                                                             ЗАТВЕРДЖУЮ

 

 

протокол засідання педагогічної ради                                Директор 

Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів

 14.06.2021 року  № 14                                                            ______ В.Савицький

                                                                                                               

                                                                                                              15червня 2021р.

 

 

                                                                  

                                

                                                                                                                    

 

                                                                                                                   

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Івашковецького

закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

Шаргородської міської ради

на 2021/2022 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 



СХВАЛЕНО                                                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

протокол засідання педагогічної ради                              Директор              ______ В.Савицький

Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів                                                       15  червня 2021р. 14.06.2021 року  №14                                                                   

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ІВАШКОВЕЦЬКОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ

ШАРГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(І  СТУПІНЬ) – (1 – 4 класи)

 

Загальні положення освітньої програми


   Освітня програма  початкової освіти ( 1-4 клас) Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів, розроблена  на основі Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688)  та типових освітніх програм,  розроблених під керівництвом Шияна Р. Б. та затверджених накази Міністерства освіти і науки  України від  08.10.2019 року №1272, від  08.10.2019 року №1273.

Освітня програма визначає:

-                 загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

-                 перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

-                 орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності їхнього вивчення;

-                 рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-                 вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

 До  освітньої програми додано типовий навчальний план, що пропонує підхід до організації освітнього процесу (див. Додаток 1)

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Перелік та пропонований зміст освітніх галузей. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно-літературна, у тому числі:

Рідномовна освіта (українська мова та література; мови та літератури корінних народів та національних меншин) (МОВ)

Іншомовна освіта (ІНО)

Математична (МАО)

Природнича (ПРО)

Технологічна (ТЕО)

Інформатична (ІФО)

Соціальна і здоров’язбережувальна (СЗО)

Громадянська та історична (ГІО)

Мистецька (МИО)

Фізкультурна (ФІО)

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/ вчителька у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Оскільки Типова освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/ тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання–дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Освітня програма для  1 - 4 класів Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів  передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднено на веб-сайті закладу освіти. 

Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Оцінювання учнів 1-4 класів відбувається у відповідності до наказу Міністерства освіти і науки України від 13 липня 2021 року № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Оцінювання  розглядається як процес отримання даних про стан сформованості результатів навчання учнів, аналіз отриманих даних та формулювання на його основі суджень про об'єкт, який оцінюють. Оцінювання доцільно здійснювати з метою створення сприятливих умов для розвитку талантів і здібностей кожного  учня/учениці, формування у нього/неї компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей та потреб, а також визначення ступеня якості освітнього процесу та шляхів підвищення його ефективності.

Характерною ознакою оцінювання є рівноправна взаємодія учасників освітнього процесу, спрямована на формування суб'єктної позиції учня/учениці через активне залучення його/ї до самооцінювання/ взаємооцінювання і прийняття рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.

Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна,  орієнтувальна,  коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.

Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Задля здійснення оцінювання з урахуванням вікових особливостей учнів 1-4 класів щодо можливостей оволодіння певними складниками результатів навчання серед них виокремлюються об'єктивні результати навчання (знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності) та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюється у процесі:

·         формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

·         підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з  обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.

Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу.

Залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, особливостей змісту навчального  предмета/інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та етапу опанування очікуваним результатом навчання, зокрема отримання даних, здійснюється під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності учнів, яка може бути: за формою - індивідуальною, груповою, фронтальною; за способом виконання - усною (бесіда, розповідь, переказ, діалог тощо), письмовою (окремі навчальні завдання, у тому числі тестові, компетентнісні завдання, перекази, диктанти тощо, а також діагностувальні роботи), практичною (дослід, практична робота, навчальний проєкт, учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо), програмованою (з використанням «електронних засобів навчання, дозволених для використання в закладах загальної середньої освіти). З урахуванням опрацьованого програмового матеріалу відповідно до календарно-тематичного плану та готовності учнів виконувати завдання вчитель самостійно може визначати форму, спосіб, зміст, час виконання навчально-пізнавальної діяльності і фіксувати їх у планах-конспектах уроків/занять.

За отриманими даними про результати навчання, на основі їх аналізу залежно від дидактичної мети й пріоритетної функції оцінювання, визначаємо оцінку як показник досягнень навчально-пізнавальної діяльності учня/учениці.

З урахуванням мети оцінювання змінено підходи до вираження оцінки. На заміну узагальненій бальній оцінці навчальних досягнень учнів з предмета вивчення/інтегрованого курсу використовуємо вербальну оцінку окремих результатів навчання учня/учениці з предмета вивчення, інтегрованого курсу (освітньої галузі), яка окрім оцінювального судження про досягнення може ще називати і рівень результату навчання.

Задля уніфікації термінів та зручності їх використання в практичній діяльності оцінювальне судження називаємо вербальною оцінкою, оцінювальне судження із зазначенням рівня результату - рівневою оцінкою.

Вербальну і рівневу оцінки можна виражати як усно, так і письмово. Характеризується процес навчання та його результати доброзичливими, лаконічними, чіткими, об'єктивними, конкретними оцінювальними судженнями. Рівень результату навчання визначається з урахуванням динаміки його досягнення та позначається буквами: «початковий» (П), «середній» (С), «достатній» (Д), «високий (В)». Слід  враховувати, що оцінка буде допомагати учню/учениці усвідомлювати власні успіхи і шляхи подолання утруднень.

Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражаємо вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором (на підставі рішення педради).

Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюється на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти (додаток 1). Вона дозволяє забезпечити об'єктивність і точність результату оцінювання та розроблена з урахуванням таких показників:

·         якість знаннєвого складника компетентностей (дієвість, гнучкість, міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність; до того ж визначальними ознаками є дієвість і гнучкість знаннєвого складника, що виявляються у готовності учня/учениці застосовувати знання в навчальних ситуаціях);

·         сформованість діяльнісного складника компетентностей за рівнями реалізації навчальної діяльності: рівень розпізнавання і копіювання зразків, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий рівні;

·         прояв мотиваційно-ціннісного складника компетентностей, а саме умотивованості, пізнавального інтересу, відповідальності, ініціативності.

З метою забезпечення вільного вибору педагогічними працівниками методик, технологій навчання підходи до оцінювання у різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію обраних освітніх програм. Особливості організації оцінювання в певному класі можуть ініціюватися вчителем і бути затвердженими на засіданні педагогічної ради закладу.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватись під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у робочих зошитах учня/учениці, інших носіях зворотного зв'язку з батьками (паперових/ електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня/учениці.

Учитель може обрати і погодити з батьками учнів форму зворотного зв'язку. Вчителі системно мають проводити роз'яснювальну роботу з батьками щодо особливостей оцінювання результатів навчання учня та процесу їх досягнення, що сприятиме спрямуванню оцінювання на розвиток дитини, а не на навчання заради оцінки.

 

Мовно-літературна освітня галузь

Рідномовна освіта (українська мова і література)

Освітню програму з рідномовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти і реалізується через предмет «Українська мова» та в межах предмету «Я досліджую світ» (2 години на тиждень).

Метою рідномовної освіти для загальної середньої освіти є розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою (якщо вона не українська); формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями рідномовної освіти є:

·                    виховання стійкої мотивації до читання та прагнення вдосконалювати своє мовлення;

·                    сприяння індивідуальному самовияву учнів та взаємодії між ними через розвиток комунікативних умінь, зокрема діалогічного мовлення, театралізацію;

·                    розвиток уміння вдумливого читання і базових правописних умінь;

·                    збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів;

·                    розвиток уяви та творчого мислення учнів за допомогою творів літератури та мистецтва, медіатекстів, театралізації, гри;

·                    формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

·                    розвиток здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

·                    створення сприятливого мовного середовища у школі, зокрема й через пізнання сучасної дитячої літератури різної тематики та жанрів.

Відповідно до окреслених завдань, у початковому курсі рідномовної освіти виокремлено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовлення», «Театралізуємо».

Комунікативна компетентність, зокрема вільне володіння українською мовою, виявляється в безпосередньому та опосередкованому спілкуванні.

Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістової лінії «Взаємодіємо усно» (мовець / слухач – слухач / мовець). Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до дій зі сприймання, перетворення, виокремлення, аналізу й інтерпретації, оцінювання та використання усної інформації в реальній мовленнєвій практиці (бесіда, дискусія у класі, мікродискусія в групі, обговорення в парі тощо).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані у просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Читаємо» (читач – автор), «Взаємодіємо письмово» (автор – читач), «Досліджуємо медіа» (читач / глядач / слухач – автор). Ці змістові лінії забезпечують здобуття досвіду опосередкованого спілкування, опанування кола знань (понять, уявлень) та вмінь, що дають змогу учням удосконалювати комунікативну компетентність.

Змістова лінія «Читаємо» спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх до читацької діяльності, яка ґрунтується на учнівській ініціативності та самостійності у доборі текстів для читання та інтерпретації прочитаного. Під час читання учні розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане та перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає залучення учнів до реальної писемної практики, зокрема за допомогою цифрових пристроїв та в режимі онлайн. Результатом такої роботи є базові вміння створювати писемні висловлювання у реальному та віртуальному просторі та редагувати їх.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає ознайомлення школярів з основами медіаграмотності. Діти формують уявлення про межу між реальним світом і світом мас-медіа. Вони вчаться інтерпретувати, аналізувати, оцінювати медіатексти (фільм, мультфільм, реклама, фотографія тощо) та створювати прості медіапродукти. Змістова лінія «Досліджуємо медіа» пропонує інструмент для активного критичного освоєння комунікативного медіасередовища.

Змістова лінія «Досліджуємо мовлення» забезпечує дослідження мовних закономірностей і формування на цій основі свідомих мовленнєвих умінь (орфоепічних, лексичних, граматичних, правописних, стилістичних, словотвірних). Також у межах цієї змістової лінії учні опановують виражальні засоби художніх текстів, що в цілому сприяє творенню індивідуального стилю мовлення.

Змістова лінія «Театралізуємо» слугує розвитку комунікативних умінь учнів, зокрема вміння моделювати різні ситуації спілкування, обирати відповідні комунікативні стратегії, досліджувати несловесні засоби спілкування. Увага до несловесних засобів приділятиметься і в змістових лініях «Взаємодіємо усно» та «Досліджуємо медіа», а сам прийом театралізації може використовуватися й у змістовій лінії «Читаємо».

Специфіка змістової лінії «Театралізуємо» пов’язана з формуванням уявлення про театр як місце, де учні здобувають досвід співчуття та співпереживання. Тому в межах змістової лінії «Театралізуємо» учні досліджують чужу (глядач) та власну (актор) експресію. Ця змістова лінія передбачає залучення учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, ініціативності, уміння долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

Мовно-літературна освітня галузь

Іншомовна освіта (англійськамова)

Освітню програму з іншомовної освіти створено на основі Державного стандарту початкової освіти і реалізується через предмет «Англійська мова».

Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у початковій школі є:

·                    здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених цією програмою;

·                    розуміти на слух зміст автентичних текстів;

·                    читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

·                    здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

·                    адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної мови та інших навчальних предметів;

·                    використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;

·                    критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;

·                    висловлювати свої думки, почуття та ставлення;

·                    ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування;

·                    обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

·                    ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня Pre-А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти».

Відповідно до мети іншомовної освіти та завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання», «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».

Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній «Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад, ім’я, адреса, родина, національність).

Для становлення комунікативної компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор), «Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія «Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про себе у форматі онлайн.

Математична освітня галузь

Освітня програма з математики спрямована на формування  в учнів математичної ключової і предметної компетентностей, реалізацію мети та загальних цілей освітньої галузі, визначених у Державному стандарті початкової освіти(далі Стандарт). Реалізується  через предмет «Математика» та в межах предмету «Я досліджую світ» (1 година на тиждень).    Метою математичної освітньої галузі Стандарт визначає «розвиток математичного мислення дитини, здатностей розуміти й оцінювати математичні факти й закономірності, робити усвідомлений вибір, розпізнавати в повсякденному житті проблеми, які можна розв’язувати із застосуванням математичних методів, моделювати процеси та ситуації для вирішення проблем».

            У відповідності із загальними цілями найважливішими завданнями навчання математики можуть бути:  

·         формування  здатності розпізнавати серед повсякденних проблем ті, які можна розв’язати із застосуванням математичних методів та способів;

·         розвиток уміння здійснювати дослідження,  аналіз,  планування  послідовності  дій   для розв’язання  повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач; 

·         формування та розвиток  усвідомлених і міцних обчислювальних навичок;

·         вироблення вміння описувати побачене, почуте, прочитане за допомогою простих  математичних моделей; 

·         формування  відповідального ставлення щодо висування гіпотез, їх оцінки, доведення  або спростування, обґрунтування свого вибору;

·         вироблення досвіду дослідження просторових відношень, форм об’єктів навколишнього світу, конструювання площинних та об’ємних геометричних фігур;вироблення  вміння сприймати,  перетворювати та оцінювати отриману інформацію, використовуючи різні джерела, у тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

У початковому курсі математичної освіти відповідно до зазначеної мети і сформульованих завдань виділено такі змістові лінії: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

     У межах змістових ліній «Лічба», «Числа. Дії з числами» здійснюється формування поняття числа,  насамперед, розуміння учнями принципу утворення різних видів чисел (натуральних одноцифрових, натуральних багатоцифрових, дробових тощо) та способів виконання дій з цими числами ‒ порівняння, додавання, віднімання, множення та ділення. Крім того, розгортається робота з дослідження законів і властивостей, способів виконання  арифметичних дій під час розв’язання повсякденних проблем математичного змісту, зокрема й сюжетних задач. 

У рамках змістової  лінії «Вимірювання величин», опираючись на суб’єктний досвід та навички дослідницької роботи, молодші школярі вчаться вимірювати величини довжини, маси, температури, часу, місткості (об’єму) за допомогою підручних засобів і вимірювальних приладів, оперувати  грошима. 

Разом з тим, учні  виконують перетворення, порівняння, додавання і віднімання іменованих чисел, розв’язують повсякденні проблеми математичного змісту, в тому числі й сюжетні задачі, використовуючи різні одиниці вимірювання величин.

У процесі навчальної роботи з різного роду величинами виокремлюється також і робота з геометричним матеріалом, дослідження просторових відношень та геометричних фігур різних форм, конструювання площинних та об’ємних фігур з підручного матеріалу, створення макетів реальних та уявних об’єктів різних конструкцій, виконання простих завдань, описаних у математичних текстах, в т.ч. й сюжетних задачах геометричного змісту (змістова лінія «Просторові відношення. Геометричні фігури»).

Формування в учнів уміння аналізувати повсякденні проблеми математичного змісту потребує оволодіння ними математичним моделюванням як прийомом діяльності при дослідженні реальних об’єктів і процесів та при розв’язуванні навчально - пізнавальних і практико зорієнтованих задач, використовуючи різні джерела інформації, в тому числі й засоби інформаційно-комунікаційних технологій.

З прикладами так званих «фізичних» моделей школярі зустрічаються ще в  дошкіллі: іграшки, що оточують дитину, фотографія людини, глобус  та ін., а математичне моделювання – це створення моделей та їх дослідження засобами математики.

З 1-го класу учнів варто привчати до роботи з різного виду простими математичними моделями, оскільки вони так чи інакше допомагають виділити, впорядкувати, проаналізувати та зафіксувати дані (подані в умові задачі, зібрані за допомогою опитувальника тощо). Ця робота розгортається у межах змістової лінії «Робота з даними». У межах змістової лінії «Робота з даними» формуються початкові вміння для опрацювання даних (визначення, впорядкування, аналіз та фіксація), поданих в умові задачі чи зібраних за допомогою опитувальника тощо). 

У рамках усіх змістових ліній здійснюється формування в учнів початкових умінь із математичного моделювання, зокрема під час передбачення ймовірного результату, дослідження реальних об’єктів та процесів, розв’язування навчальнопізнавальних і практико зорієнтованих задач тощо.  Таким чином, упродовж  двох циклів навчання математики  у поєднанні з іншими освітніми галузями у здобувачів початкової освіти здійснюватиметься формування знань, умінь, ставлень, що є сутністю компетентнісного підходу, для забезпечення подальшої здатності успішно навчатися, усвідомлюючи роль математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини. 

Природнича освітня галузь

Освітню програму природничої освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Реалізується  через предмет «Я досліджую світ» (2 години на тиждень).

Метою природничої освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування наукового мислення та культури дослідження; розвиток системних уявлень про цілісність та розмаїття природи, утвердження принципів сталого розвитку, ефективної, безпечної і природоохоронної поведінки в довкіллі.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями природничої освітньої галузі у початковій школі є:

·      виховання любові та шанобливого ставлення до природи рідного краю, України, планети Земля;

·      формування екологічно й етично обґрунтованої поведінки у природі, залучення до участі у природоохоронних акціях;

·      розвиток зацікавлення до пізнання природи, оволодіння способами навчально-пізнавальної діяльності, елементарними дослідницькими вміннями (через експерименти, спостереження);

·      поступове формування уявлень про природничо-наукову картину світу через поглиблення початкових знань про природні об’єкти і явища, взаємозв’язки в системі «нежива природа – жива природа», про залежність людини від стану навколишнього середовища та її вплив на нього.

Відповідно до зазначених мети і завдань, виокремлено такі змістові лінії: «Я пізнаю природу», «Я у природі», «Я у рукотворному світі».

Змістова лінія «Я пізнаю природу» спрямована на формування дослідницьких умінь школярів через підтримку допитливості та інтересу до спостережень, експериментів та моделювання для пошуку відповідей на запитання про навколишній світ.

Змістова лінія «Я у природі» передбачає розвиток уявлень молодших школярів про об’єкти та явища природи, встановлення зв’язків між неживою і живою природою, формування бережливого ставлення до природи; вироблення навичок екологічно доцільної поведінки в довкіллі.

Змістова лінія «Я в рукотворному світі» спрямована на формування загальних уявлень про світ, створений людиною, понять про взаємозв’язки людини і природи, слугує джерелом натхнення для пошуку та втілення дитячих винахідницьких ідей та проектів.

Провідна роль у вивченні природничої освітньої галузі належить дослідженням (спостереженням, експериментам), екскурсіям, природоохоронній та проектній діяльності школярів.

Технологічна освітня галузь

Освітню програму технологічної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Реалізується  через предмет «Я досліджую світ» (1 година на тиждень).

Метою технологічної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій без шкоди для середовища, до використання технологій для власної самореалізації, культурного й національного самовияву.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями технологічної освітньої галузі у початковій школі є:

·                    залучення учнів до різних видів діяльності, формування вмінь для створення виробу від творчого задуму до його втілення в готовий результат;

·                    формування в учнів культури праці та побуту, навичок раціонального ведення домашнього господарства, задоволення власних потреб та потреб інших, відповідальності за результати власної діяльності;

·                    формування вміння ефективно використовувати природні матеріали з турботою про навколишнє середовище;

·                    створення умов для практичного і творчого застосування традицій і сучасних ремесел.

Зміст технологічної освітньої галузі в початкових класах структурується за такими змістовими лініями: «Технічна творчість і техніка», «Світ технологій», «Світ ремесел», «Побут».

Змістові лінії, які систематизують очікувані результати навчання, спрямовані на формування ключових компетентностей учнів.

Змістова лінія «Технічна творчість і техніка» спрямована на залучення учнів до творчої діяльності у процесі конструювання та моделювання під час самостійної або колективноїроботи з конструктором. Процес конструювання з готових деталей (моделей) конструктора має на меті сприяти розвитку просторової уяви й елементів творчого та технічного мислення учнів, через читання і зіставлення малюнків, графічних зображень, за якими учні складатимуть конструкції. Учні виконуватимуть макетування об’ємних моделей транспортних засобів, будинків, веж, роботів тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до деталей конструкторів, відповідних графічних зображень схем для конструювання простих моделей; матеріалів для виготовлення та оздоблення виробу

Змістова лінія «Світ технологій» має на меті формувати в учнів здатність планувати власну діяльність у процесі вивчення конструкційних матеріалів – від розпізнавання їх на дотик до аргументованого добору для створення виробу, виконувати найпростіші способи їх обробки. Важливою умовою засвоєння цієї лінії є формування в учнів здатності розуміти і дотримуватися послідовності у виготовленні виробів, аргументувати обрану послідовність у роботі. У процесі роботи з матеріалами провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування стрічок тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, технологічних карток (схем), необхідних для виготовлення виробу, інструментів та пристосувань, довідникових посібників (книжки з ілюстраціями до творів, набори малюнків до мультфільмів тощо). Організація екскурсій на виробничі об’єднання, перегляд та обговорення відеофільмів про виробництво. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюється повторне та економне використання матеріалів.

Змістова лінія «Світ ремесел» має на меті формувати в учнів ставлення до творів декоративно-ужиткового мистецтва та ремесел як культурної спадщини українського народу, а також вміння створювати та оздоблювати прості вироби за зразком чи власним задумом, із застосуванням традиційних ремесел або технік декоративно-ужиткового мистецтва. У процесі роботи провідними операціями будуть: різання ножицями, склеювання, зв’язування, різьблення, ліплення тощо.

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до виробів, виготовлених традиційними та сучасними ремеслами; матеріалів, інструментів та пристосувань, каталогів, фотографій тощо. Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються технології традиційних та сучасних ремесел. Відвідування (реально чи віртуально) майстерень народних умільців, музеїв декоративно-ужиткового мистецтва.

Змістова лінія «Побут» має на меті формувати практичні навички організації власної життєдіяльності, розв’язувати практичні завдання у власному побуті, планувати та реалізовувати найпростіші трудові дії (ремонт іграшок, книжок, догляд за рослинами, домашніми тваринами; приготування страв за рецептами; догляд за одягом та взуттям).

Пропоновані умови: персональний доступ учня / учениці до матеріалів, інструментів та пристосувань; об’єктів (іграшок, книжок тощо). Перегляд та обговорення фільмів (мультфільмів), у яких висвітлюються найпростіші дії щодо самостійності в побуті.

Технологічна освітня галузь базується на практичній діяльності учнів. На кожному занятті передбачено виконання практичної роботи. Об’єкти праці для виготовлення учитель/ учителька добирає, спираючись на побажання учнів.

Інформатична освітня галузь

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою інформатичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є формування в учня/ учениці здатності до вирішення проблем із використанням цифрових пристроїв, інформаційно-комунікаційних технологій та критичного мислення для розвитку, творчого самовираження, власного та суспільного добробуту; безпечна та відповідальна діяльність в інформаційному суспільстві.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями інформатичної освітньої галузі у початковій школі є:

·                    формування відповідальної позиції цифрового громадянина, навичок безпечного й етичного користування цифровими пристроями та мережами;

·                    формування початкових умінь розрізняти інформацію різних видів та працювати з нею за допомогою цифрових пристроїв чи без них;

·                     формування початкових умінь визначати, знаходити та зберігати інформацію, необхідну для розв’язання життєвих проблем (навчання, гри тощо), за допомогою цифрових пристроїв, мереж та без них, самостійно та під час групової взаємодії; розрізняти правдиву і неправдиву інформацію різних видів;

·                    налагодження комунікації за допомогою цифрових пристроїв та мереж для спільної творчості, співпраці, навчання, гри;

·                    формування початкових умінь створювати електронні тексти (зображення, відео, звуки, програми тощо) за допомогою цифрових пристроїв;

·                    формування вмінь презентувати себе, власну творчість, ідеї, створені продукти та інші результати індивідуальної та групової діяльності за допомогою цифрових пристроїв.

Реалізація поставленої мети та завдань у початковій школі відбувається за змістовими лініями “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)”, “Моя цифрова творчість”, “Комунікація та співпраця”, “Я і цифрові пристрої”, “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві”.

У рамках змістової лінії “Я у світі інформації (Дані. Інформація. Моделі)” формуються початкові вміння розпізнавати, знаходити, свідомо відбирати, зберігати та опрацьовувати просту інформацію за допомогою цифрових пристроїв та без них. Розпізнавання правдивої і неправдивої інформації в усіх її виявах (текст, зображення, звук тощо) необхідне для формування критичного мислення, що сприяє безпеці в інформаційному просторі дитини. Початкові уявлення про моделі реалізовуються через визначення істотних і неістотних властивостей об’єктів та створення на основі цього простих моделей об’єктів.

Змістова лінія “Моя цифрова творчість” розкривається через практичну діяльність (індивідуальну і групову) зі створення простих інформаційних продуктів (програм, текстів, зображень, відео, звуків, тощо) за допомогою цифрових пристроїв та програм для творчого самовираження, презентації себе і продуктів власної діяльності, вирішення завдань інших освітніх галузей.

В основі змістової лінії “Комунікація та співпраця” – ознайомлення із доступними для дитини засобами цифрової та безпосередньої комунікації для гри, спілкування, навчання, отримання нової інформації; використання безпечного онлайнового чи офлайнового середовища для цього. В умовах роботи у групі учні мають навчитися окреслювати цілі індивідуальної та групової діяльності, розподіляти ролі в межах групи, оцінювати здобутий результат, аналізувати помилки та усувати їх, доброзичливо взаємодіяти безпосередньо та в мережах.

Змістова лінія “Я і цифрові пристрої” реалізовується через усвідомлення і розпізнавання тих завдань, які можна розв’язати за допомогою цифрових пристроїв, виходячи з їхніх функціональних можливостей (фотографувати, записувати, слухати, відображати, опрацьовувати  інформацію тощо). До основних умінь, які формуються через цю змістову лінію, належать розпізнавання простих програмних і технічних несправностей та вміння усувати їх самостійно чи з допомогою дорослих, розуміти обмеження та переваги пристроїв стосовно виконуваних завдань, усвідомлювати, що машини можуть імітувати інтелектуальну діяльність. Ця змістова лінія охоплює вміння організовувати власний робочий простір на фізичному та простому програмному рівні для збереження здоров’я, доброго самопочуття та ефективної діяльності учня/ учениці.

Змістову лінію “Відповідальність та безпека в інформаційному суспільстві” спрямовано на створення безпечних умов для учня / учениці під час роботи з цифровими пристроями і в мережах, що передбачає захист особистої інформації, формування принципів етичного, доброзичливого та відповідального спілкування через мережі, навички і можливості захисту власного інформаційного простору, фізичного та психологічного здоров’я. У рамках цієї змістової лінії в учнів формується відповідальне та шанобливе ставлення до власної та чужої інформаційної діяльності, яке на рівні початкової школи виявляється, зокрема, і через зазначення власного авторства, посилання на авторство інших, а також через усвідомлення шкоди від списування.

Вказані змістові лінії передбачають можливу інтеграцію інформатичної освітньої галузі з іншими освітніми галузями через розв’язування дослідницьких завдань, формування наскрізних умінь учнів, інформатичної грамотності та культури.

Інформатична  галузь буде вивчатися через навчальний предмет ««Інформатика (у курсі «Я досліджую світ»)» у 2 класі та «Інформатика»  у 3-4 класі. При вивченні інформатики у 2 та 4 класі буде здійснюватися поділ класу на групи відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із мінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016).

Соціальна та здоровязбережувальна освітня галузь

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Реалізується  через предмет «Я досліджую світ» (0,5 години на тиждень).

Метою соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі для загальної середньої освіти є становлення самостійності учня / учениці, його / її соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя, розвиток підприємливості, здатності до співпраці в різних середовищах, впевненості в собі та доброчесності для безпеки, добробуту та сталого розвитку.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі у початковій школі є:

·                    формування у школярів стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я і безпеки для себе і тих, хто його / її оточує;

·                    виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я і безпеки;

·                    розвиток потреби самопізнання та самовдосконалення;

·                    формування в учнів сталої мотивації до здорового способу життя;

·                    формування свідомого прагнення дотримуватися безпечної, здорової та етичної поведінки для поліпшення добробуту;

·                    розвиток уміння ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки та здоров’я;

·                    сприяння індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та поведінки свідомого споживача;

·                    формування вміння вчитися без шкоди для здоров’я;

·                    створення сприятливого безпечного та здорового середовища в школі.

Зміст соціальної та здоровязбережувальної освітньої галузі структуровано за трьома змістовими лініями: «Безпека», «Здоров’я», «Добробут».

Змістова лінія «Безпека» передбачає розвиток умінь безпечної поведінки вдома, школі та у природному й техногенному середовищі, прогнозування наслідків небезпечних дій, визначення впливів на вибір безпечної поведінки, дотримання правил (дорожнього руху, використання побутової техніки і побутової хімії тощо) та відповідального ставлення до особистої безпеки й безпеки інших.

Змістова лінія «Здоров’я» спрямована на формування в учнів здоровязбережувальної компетентності і поведінки через набуття навичок здорового способу життя, розвиток позитивної самооцінки, критичного мислення, умінь ухвалювати зважені рішення, відповідально ставитися до власного здоров’я та здоров’я тих, хто поряд, і протидіяти негативним соціальним чинникам.

Змістова лінія «Добробут» забезпечує розвиток етичної поведінки в соціумі, вміння вчитися і формування позитивного ставлення до навчання, усвідомлення важливості здорового способу життя для добробуту, розвиток підприємливості і споживчої культури для оптимального використання ресурсів та забезпечення добробуту, орієнтацію учнів на відповідальне ставлення до безпеки та здоров’я як до найважливіших життєвих цінностей.

Навчальний матеріал змістових ліній реалізується наскрізно в кожній темі через взаємоінтеграцію і взаємодоповнення.

Громадянська та історична освітня галузь

Освітню програму громадянської та історичної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Реалізується  через предмет «Я досліджую світ» (0,5 години на тиждень).

Метою громадянської та історичної освітньої галузі для загальної середньої освіти є створення умов для формування в учня / учениці початкової школи власної ідентичності та готовності до змін через усвідомлення своїх прав і свобод, осмислення зв’язків між історією і теперішнім життям; плекання активної громадянської позиції на засадах демократії та поваги до прав людини, набуття досвіду співжиття за демократичними процедурами.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями громадянської та історичної освіти у початковій школі є:

• здобуття знань про сучасність і минуле своєї родини, місцевої громади, Батьківщини, людства, формування відповідного віковим можливостям розуміння змісту пам’ятних для себе та для громадян України  подій;

• сприяння початковому усвідомленню власної гідності, цінності свободи і прав людини, своєї належності до родини, місцевої та шкільної громад, українського народу, вироблення відповідального ставлення до власної діяльності  та діяльності інших;

• формування умінь орієнтуватися в історичному часі та соціальному просторі, знаходити та опрацьовувати доступну для себе суспільну інформацію, пояснювати її зміст та передавати породжені нею враження і думки;

• удосконалення набутих дітьми в дошкільному віці позитивних моделей поведінки у громадських місцях та опанування нових, пов’язаних із діяльністю школяра / школярки;

• розвиток здатності обстоювати власну думку та приймати інших, вирізняти вияви нерівності, несправедливості та дискримінації;

• створення умов для набуття успішного досвіду конструктивної взаємодії та громадянської поведінки, формування емоційно-ціннісного компоненту громадянської культури особистості.

Для формування ідентичності та громадянської компетентності учнів програма пропонує опановувати потрібні для цього знання і вміння, виробляти навички громадянської поведінки та виховувати громадянські чесноти в межах таких змістових ліній: «Я – Людина», «Я серед людей», «Моя культурна спадщина», «Моя шкільна і місцева громади», «Ми – громадяни України. Ми – європейці».

Змістова лінія «Я – Людина» передбачає залучення учня / учениці до опрацювання та використання для самоідентифікації елементарної інформації про людину як унікальну у Всесвіті істоту, яка творить себе як особистість, формує свій характер і розвиває цінні якості у процесі пізнавальної і трудової діяльності. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє самопізнанню учнів, усвідомленню власних потреб, уподобань, здібностей та інтересів, заохочує обирати цілі особистісного зростання (бути відповідальним, чесним тощо), допомагає початковому усвідомленню гідності та неповторності будь-якої людини.

Змістова лінія «Я серед людей» забезпечує усвідомлення  ролі зв’язків, які існують між людьми, значення рідні, друзів, приятелів, спільнот, з якими дитина себе ідентифікує. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє набуттю досвіду громадянської поведінки та свідомому виборові норм і моделей поведінки, часто за певними взірцями.

Змістова лінія «Моя культурна спадщина» дає змогу учнівству усвідомити свою вкоріненість у національну, а також рідну за етнічним походженням культуру, в європейську цивілізацію. Учні/ учениці отримують можливість дослідити місцеві пам’ятки, пізнати традиції та минуле своєї родини, рідної етнічної групи, нації. Навчання в межах цієї змістової лінії сприяє розумінню значущості та різноманітності культурних надбань людства, формуванню умінь пізнавати минуле.

Змістова лінія «Моя шкільна і місцева громади» забезпечує розуміння учнем/ ученицею базових норм шкільного та місцевого громадського життя, дає йому/ їй змогу посильно долучатися до їх відтворення та модернізації. Пізнання шкільних і місцевих традицій, ознайомлення з громадянськими вчинками земляків, діяльністю шкільної адміністрації, місцевих органів влади та добровільних асоціацій, зорієнтованих на громадські справи, сприяє набуттю учнями первинного досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії, впливає на формування емоційно-ціннісного компонента громадянської культури дитини. Навчання в межах цієї змістової лінії забезпечує вироблення вмінь висловлювати та обстоювати свою думку та приймати інших, висувати власні ініціативи, планувати й організовувати посильні для дітей молодшого шкільного віку громадські справи.

Змістова лінія «Ми – громадяни України. Ми – європейці» дає учневі / учениці елементарні уявлення про національну символіку та державні атрибути України, націю (народ), державу, політику, владу, ключові події в історії України, підводить до прийняття демократичних цінностей та ідей євроатлантичної інтеграції Батьківщини. У межах цієї змістової лінії на прикладі відомих історичних постатей та національних героїв школярі усвідомлюють цінності патріотизму, активної громадянської позиції, самоповаги та ін.

Змістові лінії громадянської та історичної освітньої галузі у початковій школі мають бути реалізовані оптимальними для кожного елементу змісту та навчальної цілі інтерактивними методами, із використанням інформаційних технологій.

Мистецька освітня галузь

Освітню програму цієї галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти.

Метою навчання мистецтва для загальної середньої освіти є формування культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті; плекання пошани до національної і світової мистецької спадщини.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями навчання мистецтва у початковій школі є:

                   збагачення духовного світу учня / учениці під час сприймання мистецтва та художньої творчості; виховання шани до національної і світової культурної спадщини;

                   набуття досвіду творення художніх образів через опанування елементарними мистецькими вміннями; розвиток загальних і спеціальних мистецьких здібностей;

                   розкриття творчого потенціалу особистості; стимулювання художньо-образного мислення, художніх інтересів; виховання естетичного смаку; сприяння творчому самовияву та розвитку індивідуального стилю учня / учениці через мистецтво;

                   розвиток уміння інтерпретувати твори мистецтва, висловлювати враження та особистісне ставлення до них; засвоєння початкових знань про види мистецтва, особливості їхньої художньо-образної мови, зокрема у взаємозв’язках;

                   формування вміння презентувати й оцінювати власну творчість, плекання потреби у самовдосконаленні;

                   формування вміння взаємодіяти з іншими через мистецтво, виявляти зв’язки мистецтва з природним і соціокультурним середовищем;

                   виховання здатності застосовувати мистецтво для отримання задоволення та емоційного самопізнання.

Реалізація поставленої мети та завдань здійснюється за змістовими лініями: «Художньо-практична діяльність», «Сприймання та інтерпретація мистецтва», «Комунікація через мистецтво», які окреслюють рамкову модель досягнення загальних цілей мистецької освітньої галузі.

Змістова лінія «Художньо-практична діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне засвоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовияву. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виражальні засоби для творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на емоційний стан завдяки мистецькій діяльності.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що несуть твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення, а також формування уявлень про можливість і способи впливати на свій емоційний стан завдяки сприйманню творів мистецтва.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема в різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо.

Мистецька освітня галузь реалізується через предмети за окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво.

Фізкультурна освітня галузь

Освітню програму фізкультурної освітньої галузі створено на основі Державного стандарту початкової освіти. Реалізується  через предмет «Фізична культура» (3 години на тиждень).

Метою цієї галузі для загальної середньої освіти є формування в учня / учениці стійкої мотивації до занять фізичною культурою і спортом та життєво необхідних рухових умінь і навичок для збереження власного здоров’я, розширення функціональних можливостей організму.

Відповідно до окресленої мети, головними завданнями фізкультурної освітньої галузі у початковій школі є:

·                    розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових умінь та навичок,  використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

·                    розширення функціональних можливостей організму через цілеспрямований розвиток фізичних якостей і природних здібностей;

·                    збереження та зміцнення здоров’я школярів;

·                    формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереженні та зміцненні здоров’я;

·                    формування основ здорового способу життя і створення умов для покращення фізичного і психоемоційного стану;

·                    формування практичних навичок щодо самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

·                    розвиток комунікативних умінь під час занять фізичною культурою;

·                    формування морально-вольових якостей та позитивного ставлення до занять фізичною культурою і спортом;

·                     усвідомлення ролі занять спортом і Олімпійського руху для формування самоповаги, впевненості в собі, прагнення досягати успіху, дотримуючись принципів чесної гри;

·                         збільшення обсягу рухової активності, яка приноситиме радість дитині;

·                         формування творчих здібностей засобами фізичної культури.

Освітня програма фізкультурної освітньої галузі для 1-4 класів охоплює такі змістові лінії: «Базова рухова активність», «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)», «Турбота про стан здоров’я та безпеку».

Змістова лінія «Базова рухова активність» охоплює такі види діяльності, які спрямовані на формування життєво необхідних рухових умінь і навичок.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність учнів (рухливі ігри та естафети)» пов’язана з опануванням рухливих ігор та естафет, що задовольняє потребу в руховій активності та сприяє формуванню комунікативних здібностей.

Змістова лінія «Турбота про стан здоров’я та безпеку» спрямована на формування свідомого ставлення до власного здоров’я та вмінь безпечної поведінки в процесі фізкультурної діяльності.

Предметом навчання у початковій школі в галузі фізичного виховання є рухова активність із загальноосвітньою спрямованістю.

Нові підходи до змісту занять фізичною культурою повинні орієнтувати вчителів не тільки на фізичну підготовленість, а й на розвиток особистості, на індивідуальне сприймання навчального матеріалу. Розв’язання цих завдань допускає відхід від жорсткої регламентації занять, підвищення їхньої емоційної насиченості, максимальної різноманітності форм, методів та засобів фізичного виховання, широкого використання інноваційних технологій фізичного виховання.

Результати навчання і пропонований зміст освітніх галузей відповідають тим, які відображені у Типових освітніх програмах початкової освіти, затвердженої наказами Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року  №1272 (1-2 класи) та від 08.10.2019 року  №1273 (3-4 класи).

Додаток 1

Навчальний   план для початкової школи з навчанням українською мовою

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах

1

2

3

4

Разом

Українська мова

5

5

5

5

20

Іноземна мова

2

3

3

3

11

Математика

3

3

4

4

14

Я досліджую світ*

7

8

7

7

29

Інформатика

-

-

1

1

2

Музичне мистецтво

1

1

1

1

4

Образотворче мистецтво

1

1

1

1

4

Фізична культура **

3

3

3

3

12

Усього

19+3

21+3

22+3

22+3

84+12

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

1

1

1

1

4

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

22

23

23

88

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

100

 

       На основі даної освітньої програми складається та затверджується навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, визначає конкретний розподіл годин варіативного складника.

Години варіативної складової передбачено на додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової:

ü  1 клас - на  вивчення української мови, 1 година на тиждень;

ü  2 - 4  класи - на  вивчення математики,  по 1 годині на тиждень.


СХВАЛЕНО                                                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

протокол засідання педагогічної ради                              Директор              ______ В.Савицький

Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів                                                       15  червня 2021р. 14.06.2021 року  №14                                                                    

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ІВАШКОВЕЦЬКОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ

ШАРГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 (ІІ СТУПІНЬ) – 5-9 класи

Загальні положення освітньої програми

  Освітня програма Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенівдля 5-9 класів   розроблена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11 2011 року №1392 та типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,  затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від  20.04.2018 № 405.

  Освітня програма для 5-9 класів Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Дана освітня програма  визначає: 

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчальних плану (таблиця 1); 

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці2;

- пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН);

- рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

-  перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

-  форми організації освітнього процесу;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах закладу загальної середньої освіти ІІ ступеня (далі –навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани закладу ІІ ступеня передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану закладу освіти визначається закладом  самостійно, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу і відображена  в навчальних планах закладу.

Варіативна складова навчальних планів використовується на підсилення предметів інваріантної складової; запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану закладом освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування.

   Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний  план  закладу освіти містить усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів цієї Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» Івашковецький ЗЗСО І-ІІІ ступенів формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись  окремі види спорту.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту",   вона не перевищує кількості учнів, встановленої цим законом.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами). Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани зорієнтовані на роботу закладу ІІ ступеня за 5-денним навчальним тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

 

 

 

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей, крім уроку, проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу базової середньої освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма закладу базової середньої освіти, сформована на основі Типової освітньої програми, схвалена педагогічною радою закладу освіти та затверджена його директором Окрім освітніх компонентів для вільного вибору учнями, які є обов’язковими, за рішенням закладу вона може містити інші компоненти, зокрема корекційно-розвитковий складник для осіб з особливими освітніми потребами.

Освітня програма закладу освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднені на веб-сайті закладу освіти .

На основі даної освітньої програми складається та затверджується навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, визначає конкретний ролзподіл годин варіативної складової.

За основу робочого навчального плану взято таблицю №1.

Таблиця 1

до Типової освітньої програми

Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

5

6

7

8

9

Мови і літератури

Українська мова

3,5

3,5

2,5

2

2

Українська література

2

2

2

2

2

Іноземна мова

3

3

3

3

3

Зарубіжна література

2

2

2

2

2

Суспільство-знавство

Історія України

1

1

1

1,5

1,5

Всесвітня історія

-

1

1

1

1

Основи правознавства

-

-

-

-

1

Мистецтво

Музичне мистецтво

1

1

1

-

-

Образотворче мистецтво

1

1

1

-

-

Мистецтво

-

-

-

1

1

Математика

Математика

4

4

-

-

-

Алгебра

-

-

2

2

2

Геометрія

-

-

2

2

2

Природо-знавство

Природознавство

2

-

-

-

-

Біологія

-

2

2

2

2

Географія

-

2

2

2

1,5

Фізика

-

-

2

2

3

Хімія

-

-

1,5

2

2

Технології

Трудове навчання

2

2

1

1

1

Інформатика

1

1

1

2

2

Здоров’я і фізична культура

Основи здоров’я

1

1

1

1

1

Фізична культура

3

3

3

3

3

Разом

23,5+3

26,5+3

28+3

28,5+3

30+3

Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

3,5

3,5

2,5

3

3

Гранично допустиме навчальне навантаження

28

31

32

33

33

Всього (без урахування поділу класів на групи)

27+3

30+3

30,5+3

31,5+3

33+3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На основі даної освітньої програми складається та затверджується навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, визначає конкретний розподіл годин варіативного складника.

Години варіативної складової передбачено на:

ü   додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової:

8 клас - на  вивчення української мови, 0,5 години на тиждень;

ü  вивчення російської мови як курсу за вибором у 5 - 9  класах - по 2 годині на тиждень.

 


Таблиця 18

до Типової освітньої програми

Перелік навчальних програм  для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

Назва навчальної програми

Наказ МОН, яким затверджена

1.       

Українська мова

від 07.06.2017 № 804

2.       

Українська література

від 07.06.2017 № 804

3.       

Біологія

від 07.06.2017 № 804

4.       

Всесвітня історія

від 07.06.2017 № 804

5.       

Географія

від 07.06.2017 № 804

6.       

Зарубіжна література

від 07.06.2017 № 804

7.       

Інформатика

від 07.06.2017 № 804

8.       

Історія України

від 07.06.2017 № 804

9.       

Основи правознавства

від 07.06.2017 № 804

10.   

Математика

від 07.06.2017 № 804

11.   

Мистецтво

від 07.06.2017 № 804

12.   

Основи здоров’я

від 07.06.2017 № 804

13.   

Природознавство

від 07.06.2017 № 804

14.   

Трудове навчання

від 07.06.2017 № 804

15.   

Фізика

від 07.06.2017 № 804

16.   

Фізична культура

від 23.10.2017 № 1407

17.   

Хімія

від 07.06.2017 № 804

18.   

Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу)

від 07.06.2017 № 804

19.   

Іноземні мови

від 07.06.2017 № 804

 

 


СХВАЛЕНО                                                                                                       ЗАТВЕРДЖУЮ

протокол засідання педагогічної ради                              Директор              ______ В.Савицький

Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів                                                       15  червня 2021р. 14.06.2021 року  №14                                                                    

 

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ІВАШКОВЕЦЬКОГО ЗАКЛАДУ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ І-ІІІ СТУПЕНІВ

ШАРГОРОДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(ІІІ СТУПІНЬ) – 10-11 класи

 

Загальні положення освітньої програми

  Освітня програма Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів  для 10-11 класів   розроблена на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11 2011 року №1392 (із змінами, внесеними  постановою Кабінету Міністрів України від 26.02 2020 року №143) та типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,  затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464).

  Освітня програма профільної середньої освіти Івашковецького ЗЗСО І-ІІІ ступенів  окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Освітня програма  містить: 

-          загальний обсяг навчального навантаження;

-          очікувані результати навчання здобувачів освіти;

-          вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

-          перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

-          форми організації освітнього процесу;

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).

 Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для 10-11 класів складає – 2660 годин/навчальний рік: для 10 класу  - 1330 годин/навчальний рік, для 11 класу – 1330 годин/навчальний рік.  Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу.  

Навчальний план  для 10-11 класів розроблений відповідно до Державного стандарту з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Для  складання навчального плану обрано другий варіант організації освітнього процесу, запропонований МОН України (таблиця 2), що містить перелік базових предметів, який включає окремі предмети суспільно-гуманітарного та математично-природничого циклів.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України».

В  представленому варіанті зазначено мінімальну кількість тижневих годин на вивчення базових предметів, що має забезпечити досягнення рівня очікуваних результатів навчання учнів згідно з вимогами Державного стандарту.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами («Інформатика», «Технології», «Мистецтво»), що вивчаються на рівні стандарту. Із запропонованого переліку шляхом анкетування учні   обрали два предмети, які вивчатимуться  одночасно в 10 класі та 11 класі («Інформатика», «Технології») – години, передбачені на вибірково-обов’язкові предмети поділено між двома обраними предметами по 1,5 години на тиждень.

Рішення про розподіл годин варіативної складової прийнято закладом, враховуючи профільне спрямування, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.

Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Навчальний план   зорієнтований на роботу закладу загальної середньої освіти за п’ятиденним навчальним тижнем.

 Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу та закладів освіти усіх форм власності.

Для впровадження універсального профілю, використано варіант навчального плану для шкіл з українською мовою навчання з виділенням додаткових годин на вивчення окремих предметів.  Універсальний профіль навчання формується закладом освіти з урахуванням можливостей забезпечити якісну його реалізацію.

Зміст універсального профілю навчання реалізується системою предметів і курсів:

базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

профільні предмети – як додаткові години до базових предметів, що вивчаються глибше.

Рішення про розподіл годин для формування універсального профілю навчання прийнято, враховуючи освітні потреби учнів, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання власного навчального плану закладу враховано наступне:

-  універсальний профіль навчання передбачає можливість вивчення окремих  предметів з різних освітніх галузей з виділенням додаткових годин;

-  у разі залишку навчальних годин, передбачених на вивчення профільних предметів,  їх  використовують для збільшення кількості годин на вивчення інших базових предметів.

Спеціальні та факультативні курси не організовуються у зв’язку із відсутністю такої потреби.

При складанні навчального плану  закладом збільшено  кількість годин на вивчення базових предметів за рахунок додаткових годин.

Враховуючи інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу, на вивчення української мови у 10- 11 класах виділено додатково по 2 години та на вивчення історії України у 10- 11 класах виділено по 0,5 години із варіативного складника навчального плану.

Згідно нової навчальної програми з математики (Алгебра та початки аналізу та геометрія) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розрахованої на 3 години на тиждень. Вивчаються 2 окремих предмета: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеню передбачене оцінювання учнів 10-11 класу з математики. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа. Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до класного журналу на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «І семестр. Математика», «II семестр. Математика» та на сторінку зведеного обліку. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок з математики. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика». На  вивчення предметів «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» у 10 класі виділено додатково по 0,5 години на тиждень, у 11 класі виділено додатково по 1 годині на тиждень із варіативного складника навчального плану.

Вивчення базового предмета «Фізика та астрономія» здійснюється як один предмет «Фізика і астрономія» (рівень стандарту) (за програмою авторського колективу під керівництвом Ляшенка О. І.)  як послідовне вивчення фізичного і астрономічного складників, а розподіл годин між ними здійснюється відповідно до навчальної програми - 3 години на тиждень у 10 класі та 4 години на тиждень в 11 класі.

Предмет  «Біологія і екологія» в 10 та 11  класах вивчається на рівні стандарту –по 2 години на тиждень.

На  вивчення предмета «Географія» у 10-11 класах виділено додатково по 0,5 години на тиждень, із варіативного складника навчального плану.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика» та «Технології», що вивчаються на рівні стандарту. Ці предмети вивчатимуться одночасно в 10 і 11 класах (по 1,5 години на тиждень). Зміст галузі «Технології» в 10 класі визначатиметься викладанням предмету «Технології» (рівень стандарту), має модульну структуру і складається з обов’язково- вибіркових навчальних модулів. Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів у 10 класі обрано  модулі «Дизайн предметів інтер’єру» та «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва». Зміст галузі «Технології» в 11 класі визначатиметься викладанням предмету «Технології» (рівень стандарту) за базовими модулями «Ландшафтний дизайн» та «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва».

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів. Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»: в 10 класі - «Легка атлетика»(6 рік навчання), «Футбол» (6 рік навчання), «Волейбол»(6 рік навчання),«Баскетбол» (6 рік навчання); в 11 класі - «Легка атлетика»(7 рік навчання), «Футбол» (7 рік навчання), «Волейбол» (7 рік навчання), «Баскетбол» (7 рік навчання).

При збільшенні годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової ці предмети для 10-11 класів вивчаються за програмами рівня стандарту . Зазначені години заносяться до класного журналу на сторінки відповідного предмета інваріантної складової. Навчальні досягнення учнів оцінюються та виставляються до класного журналу. Зміст варіативної складової конкретизований з урахуванням індивідуальних освітніх потреб учнів.

При вивченні предмета «Захист України» в 11 класі буде здійснюватися поділ класу на групи (хлопці/дівчата) відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від  09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016). Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист України» з уточненням «Захист України» (Основи медичних знань) – для дівчат.

З метою уникнення одногодинного тижневого вивчення певного предмета заклад спланував його вивчення  впродовж навчального року.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.                         

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

-       організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-       окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-       предмети за вибором;

-       роботу в проектах;

-       позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.

Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Естетична культура

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об'єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей. Ця форма організації як правило застосовується для вечірньої форми здобуття освіти або для інших здобувачів профільної середньої освіти.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-          кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-          навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-          матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-          якість проведення навчальних занять;

-          моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-          оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-          контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-          моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-          створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу профільної середньої освіти  передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма Івашковецького  ЗЗСО І-ІІІ ступенів, сформована на основі Типової освітньої програми, схвалена педагогічною  радою  закладу   та затверджена   директором. 

Освітня програма Івашковецького  ЗЗСО І-ІІІ ступенів освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднені на веб-сайті закладу освіти. 

На основі даної освітньої програми складається та затверджується навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, визначає конкретний ролзподіл годин варіативної складової (згідно вищезазначеного розподілу годин варіативного складника).

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Таблиця 2

до Типової освітньої програми

Навчальний план

для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти

 

 

Предмети

Кількість годин на тиждень у класах

10

11

Базові предмети

27

26

Українська мова

2

2

Українська  література

2

2

Зарубіжна література

1

1

Іноземна мова1

2

2

Історія України 

1,5

1,5

Всесвітня історія

1

1

Громадянська освіта

2

0

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

3

3

Біологія і екологія

2

2

Географія

1,5

1

Фізика і астрономія

3

4

Хімія

1,5

2

Фізична культура2

3

3

Захист України

1,5

1,5

Вибірково-обов’язкові предмети (Інформатика, Технології)

3

3

Додаткові години 1 на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття

 

8

 

9

 

Гранично допустиме тижневе навантаження на учня

33

33

Всього фінансується (без урахування поділу класу на групи)

38

38

 

.


Таблиця 4

до Типової освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

 

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

Наказ МОН, яким затверджена

1.       

Українська мова

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

2.       

Біологія і екологія

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

3.       

Всесвітня історія

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

4.       

Географія

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

5.       

 Громадянська освіта (інтегрований курс)

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

6.       

Зарубіжна література

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

7.       

Захист Вітчизни

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

8.       

Інформатика

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

9.       

Історія України

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

10.   

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

11.   

Технології

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

12.   

Українська література

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

13.   

Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Ляшенка О.І.)

Рівень стандарту

від 24.11.2017 № 1539

14.   

Фізична культура

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

15.   

Хімія

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

16.   

Іноземні мови

Рівень стандарту

від 23.10.2017 № 1407

 

СТРУКТУРА 2021-2022 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

 

Відповідно до пп3,4 статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту» 2021/2022 навчальний рік розпочинається 1-го вересня святом – День знань, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1-го липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 01 вересня по 31 грудня, II семестр - з 17 січня по 31 травня. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули (орієнтовно), структура навчального року є гнучкою і буде залежати від епідемічної ситуації:

       осінні - 25.10.2021 - 31.10.2021,

       зимові - 03.01.2022 - 16.01.2022,

       весняні - 21.03.2022 - 27.03.2022.

Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації в 4,9, 11 класах.

Вручення документів про освіту орієнтовно відбудеться для випускників 9  класу 10-11 червня 2022 року, 11 класу – 24-25 червня 2022 року.

 


 

 

 

 

 

                                                                                            


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Освітня програма обсягом 42 (сорок дві)

сторінки прошнурована, пронумерована та  

скріплена печаткою

 

 

 

15 червня  2021року

 

Директор  ­­­­­­­­­­­­­_______                                 В.Савицький

 

МП 

 

 

 

 

 

                                                                                               ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор                          В. Савицький

                                  15.06.2021 року

 

 

 

 

 

 

Навчальний  план

Івашковецького

закладу загальної  середньої освіти

І-ІІІ ступенів

Шаргородської міської ради

на 2021-2022 н.р.

              

 

 

 

Схвалено   

на  засіданні

педагогічної ради

(протокол №14 від 14.06.2021 року)

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до   навчального плану

Івашковецького закладу загальної  середньої освіти

І-ІІІ ступенів Шаргородської міської ради

на 2021/2022 навчальний рік

 

   Навчальний  план на 2021/2022 навчальний рік враховує основні вимоги  Законів України «Про освіту», прийнятого 05 вересня 2017 року № 2145-VIII (із змінами),  «Про повну загальну середню освіту», прийнятого 16 січня 2020 року № 463-IX (із змінами), постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87  «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688), від 23.11.2011 № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» (із змінами, внесеними  постановами Кабінету Міністрів України від   07.08.2013 року № 538 та від 26.02 2020 року №143);  наказів Міністерства освіти і науки України від  08.10.2019 року №1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  від  08.10.2019 року №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», відповідно до наказів від 20.04.2018 №405, від 20.04.2018 №408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464), згідно рекомендацій листа Міністерства освіти і науки України №1/9-254 від  20.04.2018 «Щодо типових освітніх програм для 2-11 класів», Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом МОЗ України від  25.09.2020  № 2205, Статуту Івашковецького закладу загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів Шаргородської  міської ради.

Навчальний план складено:

ü   для учнів 1-2-х класів відповідно Типової освітньої програми НУШ авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом від  08.10.2019 року №1272 (додаток 1);

ü   для учнів 3-4-х класів  відповідно Типової освітньої програми НУШ авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом від  08.10.2019 року №1273 (додаток 2);

ü   для учнів 5-9-х класів відповідно таблиці №1 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти II ступеня, затвердженої наказом №405 від 20.04.2018(додаток 3);

ü   для 10-11 класів відповідно таблиці №2 до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти III ступеня, затвердженої наказом №408 від 20.04.2018 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464) (додаток 4).

Навчальний план Івашковецького закладу загальної середньої освіти  І-ІІІ ступенів Шаргородської  міської ради складено відповідно до структури навчального закладу.

Навчання здійснюється українською мовою.  Режим роботи п’ятиденний, заняття проводяться в одну зміну.

II.          ПОРЯДОК ВИВЧЕННЯ ОКРЕМИХ ПРЕДМЕТІВ

Навчальні плани для здобувачів загальної середньої освіти І ступеня (початкова освіта) розроблені на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87  «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688),  наказів та листів Міністерства освіти і науки України, що регламентують роботу педагогічного колективу в 1-4-х класах на 2021/2022 навчальний рік.

Навчальний план для учнів 1-4-х класів розроблений у відповідності до наказів МОН України від 08.10.2019 року №1272 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти»,  від  08.10.2019 року №1273 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Мовно-літературна освітня галузь (Рідномовна освіта) реалізується через навчальний предмет «Українська мова». Іншомовна освіта як органічна складова мовно-літературної освітньої галузі представлена навчальним предметом «Англійська мова». Мета і завдання математичної освітньої галузі реалізується через навчальний предмет «Математика», мистецької освітньої галузі реалізуються через предмети «Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво»; фізкультурної — через навчальний предмет «Фізична культура» ; природнича, громадянська й історична, соціальна та здоров’язбережувальна освітні галузі - через навчальний предмет «Я досліджую світ», інформатична — через навчальний предмет «Інформатика (у курсі «Я досліджую світ»)» у 2 класі та «Інформатика»  у 3-4 класі.

Години варіативної складової навчального плану передбачаються на збільшення годин на вивчення української мови, як предмета інваріантної складової у 1 (1 година на тиждень), математики у 2-4 класі (1 година на тиждень).

При вивченні предмета «Інформатика (у курсі «Я досліджую світ»)» у 2 класі та інформатики у 4 класі буде здійснюватися поділ класу на групи відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із мінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016).

Навчальний план для здобувачів освіти 5 - 9-х класів. Інваріантна складова навчального плану включає обов’язкові предмети, що забезпечують виконання вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392. В межах галузі «Суспільствознавство» в 5 класі вивчається курс «Історія України. (Вступ до історії)», у 6 класі - інтегрований курс « Всесвітня історія. Історія України». Музичне мистецтво та образотворче мистецтво будуть викладатися окремими предметами. Для забезпечення високого рівня знань іноземної мови учні 5 -9 класів вивчатимуть англійську мову. Зміст галузі «Технології» визначатиметься викладанням у 5-9 класах таких предметів як «Трудове навчання» та «Інформатика». Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів. Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»: в 5 класі - «Легка атлетика»(1 рік навчання), «Футбол» (1 рік навчання), «Волейбол» (1 рік навчання), «Баскетбол» (1 рік навчання), «Гімнастика»( 1 рік навчання), в 6 класі - «Легка атлетика»(2 рік навчання), «Футбол» (2 рік навчання), «Волейбол» (2 рік навчання), «Баскетбол» (2 рік навчання), «Гімнастика»( 2 рік навчання), в 7 класі - «Легка атлетика»(3 рік навчання), «Футбол» (3 рік навчання), «Волейбол» (3 рік навчання), «Баскетбол» (3 рік навчання), «Гімнастика»( 3 рік навчання), в 8 класі - «Легка атлетика»(4 рік навчання), «Футбол» (4 рік навчання), «Волейбол» (4 рік навчання), «Баскетбол» (4 рік навчання), «Гімнастика»( 4 рік навчання), в 9 класі - «Легка атлетика»(5 рік навчання), «Футбол» (5 рік навчання), «Волейбол» (5 рік навчання), «Баскетбол» (5 рік навчання), «Гімнастика»( 5 рік навчання).

Години варіативної складової робочого навчального плану передбачаються на збільшення годин на вивчення української мови, як предмета інваріантної складової у 8 класі(0,5 годин на тиждень), у 5 -9 класах  за результатами анкетування учнів, рішенням педагогічної ради буде за рахунок варіативної складової  вивчатися курс за вибором «Російська мова» (по 2 години на тиждень).

При вивченні інформатики у 7,8  класах буде здійснюватися поділ класу на групи відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із мінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від 09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016).

Навчальний план для здобувачів освіти 10-11 класів.

Навчальними планами закладу освіти ІІІ ступеня передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову. При розподілі варіативної складової враховано, що гранично допустиме навантаження розраховано на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

До базових предметів належать: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна (англійська) мова», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика», «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія», «Фізична культура», «Захист України». З метою формування інтелектуально розвиненої, морально досконалої, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка вільно володіє виражальними засобами сучасної української літературної мови, відзначається активною громадською позицією, готовністю до подальшого професійно орієнтованого навчання, спроможної самостійно визначати цілі самонавчання, самовиховання й саморозвитку та дієво їх реалізовувати, у 10 та 11 класах, згідно навчальних програм, на вивчення предметів «Українська мова» виділяється по 2 години на тиждень, «Історія України» - 1,5 години на тиждень. Враховуючи інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу, на вивчення української мови у 10- 11 класах виділено додатково по 2 години та на вивчення історії України у 10- 11 класах виділено по 0,5 години із варіативного складника навчального плану.

Згідно нової навчальної програми з математики (Алгебра та початки аналізу та геометрія) для учнів 10-11 класів закладів загальної середньої освіти розрахованої на 3 години на тиждень. Вивчаються 2 окремих предмета: «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичного окремо з алгебри і початків аналізу і окремо з геометрії. Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеню передбачене оцінювання учнів 10-11 класу з математики. Семестрова оцінка з математики виводиться як середнє арифметичне семестрових оцінок з двох математичних курсів (алгебри і початків аналізу та геометрії) та здійснюється округлення до цілого числа. Семестрова оцінка з математики виставляється без дати до класного журналу на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «І семестр. Математика», «II семестр. Математика» та на сторінку зведеного обліку. Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок з математики. Річна оцінка з математики виставляється на сторінку з алгебри і початків аналізу в стовпчик з надписом «Річна. Математика». На сторінку зведеного обліку навчальних досягнень учнів річна оцінка з математики виставляється у стовпчик «Математика». На  вивчення предметів «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» у 10 класі виділено додатково по 0,5 години на тиждень, у 11 класі виділено додатково по 1 годині на тиждень із варіативного складника навчального плану.

Зміст  базового предмета «Фізика і астрономія здійснюється відповідно до навчальної програми з фізики та астрономії авторського колективу під керівництвом Ляшенка О.І. (рівень стандарт) - 3 години на тиждень у 10 класі та 4 години на тиждень в 11 класі.

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 №1493 зі змінами, внесеними наказом МОН від 31.03.2020 № 464), предмет «Біологія і екологія» в 10 та 11  класах вивчається на рівні стандарту –по 2 години на тиждень.

На  вивчення предмета «Географія» у 10-11 класах виділено додатково по 0,5 години на тиждень, із варіативного складника навчального плану.

Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, також забезпечується вибірково-обов’язковими предметами «Інформатика» та «Технології», що вивчаються на рівні стандарту. Ці предмети вивчатимуться одночасно в 10 і 11 класах (по 1,5 години на тиждень). Зміст галузі «Технології» в 10 класі визначатиметься викладанням предмету «Технології» (рівень стандарту), має модульну структуру і складається з обов’язково- вибіркових навчальних модулів. Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів у 10 класі обрано  модулі «Дизайн предметів інтер’єру» та «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва». Зміст галузі «Технології» в 11 класі визначатиметься викладанням предмету «Технології» (рівень стандарту) за базовими модулями «Ландшафтний дизайн» та «Техніки декоративно-ужиткового мистецтва».

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево - вікових особливостей учнів, їх інтересів. Враховуючи кадрове та матеріально-технічне забезпечення, за результатами анкетування учнів обрано такі модулі для вивчення предмета «Фізична культура»: в 10 класі - «Легка атлетика»(6 рік навчання), «Футбол» (6 рік навчання), «Волейбол»(6 рік навчання),«Баскетбол» (6 рік навчання); в 11 класі - «Легка атлетика»(7 рік навчання), «Футбол» (7 рік навчання), «Волейбол» (7 рік навчання), «Баскетбол» (7 рік навчання).

При збільшенні годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової ці предмети для 10-11 класів вивчаються за програмами рівня стандарту . Зазначені години заносяться до класного журналу на сторінки відповідного предмета інваріантної складової. Навчальні досягнення учнів оцінюються та виставляються до класного журналу. Зміст варіативної складової конкретизований з урахуванням індивідуальних освітніх потреб учнів. При вивченні предмета «Захист України» в 11 класі буде здійснюватися поділ класу на групи (хлопці/дівчата) відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у закладах загальної середньої освіти (додаток 2 до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.03.2002 р. за № 229/6517, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти N 572 від  09.10.2002 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту N 921 від 17.08.2012, наказом Міністерства освіти і науки N 401 від 08.04.2016). Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається «Захист України» з уточненням «Захист України» (Основи медичних знань) – для дівчат.

Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту.

Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

З метою підвищення якості освіти, враховуючи потребу поглибити знання учнів, з метою кращої підготовки до ЗНО, створення навчально-методичного середовища для загального інтелектуального розвитку, перенесення основного акценту в навчанні на вироблення умінь використовувати вивчену інформацію під час вивчення предметів та в різних життєвих ситуаціях, створення навчально-методичного середовища для загального інтелектуального розвитку, для учнів 1-4, 5-9,10 та 11 класів із варіативної складової виділено години для підсилення предметів інваріантної складової, вивчення курсу за вибором,  а саме:

п/п

Навчальний

предмет

 

ККлас

Кількість годин на тиждень (інваріативна складова)

Кількість годин на тиждень (варіативна складова

Разом

годин

на

тиждень

1.             

Українська мова

1

5

1

6

2.             

Математика

2

3

1

4

3.             

Математика

3

4

1

5

4.             

Математика

4

4

1

5

5.             

Російська мова

5

-

2

2

6.             

Російська мова

6

-

2

2

7.             

Російська мова

7

-

2

2

8.             

Українська мова

8

2

0,5

2,5

9.             

Російська мова

8

-

2

2

10.         

Російська мова

9

-

2

2

11.         

Українська мова

10

2

2

4

12.         

Історія України

10

1,5

0.5

2

13.         

Географія

10

1,5

0.5

2

14.         

Алгебра і початки аналізу

10

1,5

0.5

2

15.         

Геометрія

10

1,5

0,5

2

16.         

Українська мова

11

2

2

4

17.         

Історія України

11

1,5

0.5

2

18.         

Алгебра і початки аналізу

11

1,5

1

2,5

19.         

Геометрія

11

1,5

1

2,5

20.         

Географія

11

1

0,5

1,5

 

Разом

 

 

23,5

 

Гурткова робота. У зв’язку з тим, що в закладі добре налагоджена туристсько-краєзнавча робота, наявні кваліфіковані кадри та добра навчально-матеріальна база, а також учні закладу постійно стають призерами туристичних змагань, введено 2 години гуртка «Козацький гарт», який має туристсько-краєзнавче спрямування.

З  метою ознайомлення учнів 8-9 класів із законодавством України про  військовий  обов’язок та військову службу, воєнною Доктриною України, сучасною військовою технікою та озброєння, статутами Збройних Сил України, основами ведення сучасного бою, засобами індивідуального та колективного захисту, оволодіння навичками надання першої медичної допомоги, популяризацію здорового способу життя та зміцнення здоров’я учнівської молоді у 8-11 класах введено 1 година гуртка «Основи захисту Вітчизни». Завдяки наявності спеціалістів, за бажанням дітей, завдяки участі в загальноміських  заходах та наявності призових місць введено 1 годину гуртка  «Футбол» та 2 години «Юні екологи» та 2 години гуртка «Юний читач».


III.       СТРУКТУРА 2021-2022 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

в Івашковецькому ЗЗСО І-ІІІ ступенів

 

Відповідно до пп3,4 статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту» 2021/2022 навчальний рік розпочинається 1-го вересня святом – День знань, триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1-го липня. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 01 вересня по 31 грудня, II семестр - з 17 січня по 31 травня. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули (орієнтовно), структура навчального року є гнучкою і буде залежати від епідемічної ситуації:

       осінні - 25.10.2021 - 31.10.2021,

       зимові - 03.01.2022 - 16.01.2022,

       весняні - 21.03.2022 - 27.03.2022.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2 класів здійснюється вербально, у третьому- четвертому класі застосовується формувальне і підсумкове за рівнями навчальних досягнень оцінювання. По закінченню навчального року здійснюється річне оцінювання навчальних досягнень учнів. Усі учні 1-10-х класів, незалежно від результатів річного оцінювання, переводяться до наступного класу. Навчальні екскурсії у 1-4-х класах та практика у 5-8-х і 10-х класах будуть проводитися з 01 по 08 червня, відповідно до рішення педагогічної ради. Закінчується навчальний рік відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014 № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2015 за№ 157/26602, проведенням державної підсумкової атестації в 4,9, 11 класах.

Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форма та терміни її проведення буде організовано  у відповідності до методичних рекомендацій, які буде затверджено додатково Міністерством освіти та науки України.

Вручення документів про освіту орієнтовно відбудеться для випускників 9  класу 10-11 червня 2022 року, 11 класу – 24-25 червня 2022 року.

 

 

 

 

 

15 червня  2021 року

 

 

Директор _______________ В. Савицький  

 


 Додаток 1, складений відповідно до Типових освітніх програм НУШ авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затверджених наказами № 1272 від 08.10.2019  та №1273 від 08.10.2019 (українська мова навчання)

 

IV.                 Навчальний план для 1-2 класів

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень